5 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 Рейтинг 5.00 [1 Голос]
Поділ майна в цивільному шлюбі - 5.0 out of 5 based on 1 vote

В Сімейному Кодексі не прописано визначення «цивільний шлюб», «громадянський шлюб», «фактичний шлюб» . Відповідно до ст. 74 Сімейного кодексу України, якщо жінка та чоловік проживають однією сім’єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними.

Майно  набуте жінкою та чоловіком які проживають фактично однією сім’єю може бути поділене за взаємною згодою на підставі нотаріального договору.

Якщо така згода  відсутня розподілити майно можна лише в судовому порядку.

Судова процедура поділу майна у «цивільному шлюбі»  є  складною, оскільки крім встановлення юридичного факту наявності фактичної сім’ї між чоловіком і жінкою, вимагає також збирання доказів щодо, можливості віднесення майна до спільної  власності.

Майно, набуте цими особами під час спільного проживання, належить жінці та чоловікові на праві спільної сумісної власності, незалежно від того, один із них не мав із поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба, догляд за тяжко хворими батьками тощо) самостійного заробітку (доходу).

Вважається, що кожна річ, набута під час спільного проживання, крім речей індивідуального користування, є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя. Фактичне подружжя має однакові права, як і зареєстроване подружжя, на володіння, користування і розпорядження майном, яке належить їм на праві спільної сумісної власності.

Для того щоб можна було визнати спільним майно фактичного подружжя, необхідно довести, що обидва з подружжя знаходились у фактичному шлюбі, а цей факт необхідно доказувати виключно в судовому засіданні.

Такий факт встановлюється судом у порядку окремого провадження. Це рішення  дає можливість фактичному подружжю провести в суді поділ майна.

Відповідно до частини статті 256 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту проживання однією сім’єю чоловіка та жінки без шлюбу, якщо вони не знаходяться в іншому шлюбі.

Заява про встановлення такого факту може бути подана за місцем проживання заявника.

Заява про встановлення факту спільного проживання чоловіка та жінки без шлюбу, які не знаходяться в іншому шлюбі, приймається судом щодо тих правовідносин, які виникли після 1 січня 2003 року, тих правовідносин, які виникли раніше, не породжують юридичних наслідків.

Стаття 74 СК не обмежує і не встановлює часу спільного проживання чоловіка та жінки без шлюбу для поділу спільно набутого майна — вони повинні довести суду початок і кінець такого проживання і набуття в цей період спірного майна.

Доказами при розгляді справи про встановлення що чоловік і жінка перебували у фактичному шлюбі можуть бути:

  • свідоцтво про народження дітей, в якому фактичне подружжя в добровільному порядку записаний батьком (матір’ю);
  • виписки з будинкової книжки або паспорта, з яких буде видно, коли і як хто прописаний чоловік (жінка), коли виписаний і в зв’язку з чим;
  • різного роду документи, з яких буде видно, що фактичне подружжя вважали себе подружжям;
  • анкети, інші документи, які оформляються за місцем праці, у Пенсійному фонді, військкоматі;
  • різного роду заяви, які подаються на одержання субсидій, пільг;
  • оформлення заповітів;
  • ділове і особисте листування (листи, фотографії, картки тощо), з яких було б видно, що фактичне подружжя вважали себе дружиною та чоловіком, вели спільне господарство, піклувалися один про одного;
  • квитанції на ім’я  одного і другого зі сплати комунальних послуг, інші витрати щодо утримання будинку, квартири;
  • спільне придбання майна як рухомого, так і нерухомого (чеки, квитанції, свідоцтва на право власності, дані про реєстрацію рухомого майна);
  • довідка комунальної дільниці, вуличного комітету про те, що фактичні подружжя проживають разом, з якого часу;
  • дані, що фактичні подружжя не знаходяться в іншому зареєстрованому шлюбі. Даний перелік документів і доказів не є вичерпаним, оскільки в різних ситуаціях за різних обставин можуть бути надані і інші докази, наприклад, показання свідків, акти комісій, вихід суду за місцем проживання фактичного подружжя.